среда, 26 апреля 2017 г.

Обласний науково-методичний семінар «Особливості саморегуляції емоційних станів особистості»

Професійна діяльність практичного психолога системи освіти здійснюється в рамках професії типу «людина – людина», де «предметом» праці виступають учасники освітнього процесу. Тож, на перший план виходить уміння вибудовувати взаємодію з ними. Упоратися з таким завданням нелегко, треба бути підготовленим, розвивати в собі необхідні особистісні якості.
Із цією метою 25 квітня 2017 року на базі Луганського ОІППО для методистів психологічної служби, практичних психологів ЗНЗ у рамках роботи ІІ етапу проекту професійного розвитку був проведений обласний науково-методичний семінар «Особливості саморегуляції емоційних станів особистості».
Завідувач кафедри педагогіки та психології Луганського ОІППО, кандидат психологічних наук Оксана Пагава звертала увагу фахівців на вплив когнітивної сфери особистості на прояв поведінки, бо, як виявляється, неправильна поведінка людей викликана перш за все ірраціональними думками. Тож, головним завданням науковця є навчити практиків розуміти власні мислительні процеси й доводити до своєї свідомості ірраціональні думки. Важливо, щоб людина більш об’єктивно сприймала події, бо саме це призведе до пошуку нових форм поведінки: модифікація думки - модифікація поведінки.
Причиною того, що кожна людина по-різному поводиться у взаємодії, будучи то активним співрозмовником, то здатним до аналізу слухачем, виявляючи апатію чи емоційність, є не лише зовнішні чинники, які спонукають до певного типу поведінки, але значною мірою її індивідуально-психологічні властивості. Саме на цьому наголошувала під час роботи Олена Станкєвич, практичний психолог, член Української асоціації фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій.
Практичний психолог, арт-терапевт Олег Перепелиця запропонував розглянути механізми психологічного захисту, що є складними операціями й діями, за допомогою яких особистість прагне подолати й переробити чинники, які порушують стан її внутрішньої рівноваги. Оскільки головна їхня мета - підтримка й збереження духовного гомеостазу, узгодженості й стійкості елементів самосвідомості особистості, окремих компонентів Я, фахівець запропонував на пракиці переконатись у вельми широкому спектрі їх застосування.

воскресенье, 23 апреля 2017 г.

Семінарське заняття з учителями загальноосвітніх навчальних закладів Луганщини

21 квітня 2017 року в рамках проекту професійного розвитку вчителів трудового навчання семінарське заняття з учителями загальноосвітніх навчальних закладів Луганщини провів завідувач кафедри технологій виробництва і професійної освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент Віктор Бурдун. Він розповів учасникам проекту про тенденції розвитку технологічної освіти в Україні, ознайомив з положеннями програми «Нова українська школа», роллю трудового навчання в новому Стандарті загальної середньої освіти, з роботою творчої групи щодо модернізації змісту програми «Трудове навчання. 5–9 класи» на наступний навчальний рік.
Наступним кроком роботи була організована дискусія стосовно оновленого змісту програми «Трудове навчання. 5–9 класи». Усі учасники проекту змогли висловити свою думку стосовно окресленого питання й висловити власні зауваження й пропозиції. Наприкінці заняття В. В. Бурдун запропонував педагогам узяти участь у роботі з оновлення змісту програми «Трудове навчання. 5–9 класи» й скласти перелік об’єктів праці для учнів 5–9 класів у відповідності до нових вимог навчальної програми.
Дискусія відбулась у конструктивному руслі, усі учасники проекту відзначили теоретико-практичну значущість заходу та своєчасність проведеної роботи в контексті сучасних освітніх змін в Україні.

пятница, 21 апреля 2017 г.

Фасилітація для соціального лідера

Відповідно до плану роботи Луганського ОІППО 19 квітня 2017 року продовжив свою роботу проект професійного розвитку для директорів загальноосвітніх навчальних закладів «Формування фасилітативного керівника навчального закладу».
Метод фасилітованої дискусії учасники тренінгу із задоволенням відпрацювали у своїх колективах та репрезентували доробки на занятті перед колегами.
Так, Андрій Прудкий, учитель Біловодської гімназії, відпрацював метод фасилітативної дискусії на класній годині з учнями 10-го класу; Марина Гладка, директор спеціалізованої середньої школи № 17 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов м. Сєвєродонецьк, за допомогою консенсусу вирішувала проблему «Що потрібно зробити, щоб після сніданку учні залишали чисті столи?»; Людмила Рогозян, директор Великоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Міловської районної ради, познайомила з результатами наради «Як підвищити ефективність навчально-виховного процесу?»
Цього разу учасники проекту опановували метод планування дій, створення й запуску проектних робочих груп, з яким керівників закладів ознайомили методисти кафедри управління освітою Луганського ОІППО Валентина Мартинова та Наталія Левенець.
Багато хто з нас працював у групах. Ми знаємо, що брати участь у групах не завжди легко, бо люди не приходять на збори або не виконують свої зобовʼязання тощо. Але є час і місце, коли участь необхідна й результат виходить набагато кращим, ніж якби ми були поодинці.
Отже, кожен проект розпочинається з розробки ідей. Але вони мають сенс тільки тоді, коли «упаковані» в реальний план дій, є команда/робоча група, яка не просто «отримала завдання», а натхненна його виконанням.
Головний секрет фасилітативного планування - це участь виконавців у створенні плану й високий рівень їх залучення до процесу.
Друге ключове слово - відповідальність. У процесі такого планування кожен учасник самовизначається, за що готовий відповідати.
Цей метод – «серце трансформаційних змін і запуску інновацій».
Метод планування дій підходить для великих груп різних зацікавлених сторін (стейкхолдерів), які повинні скоординувати свої завдання та подальші дії. Участь усіх зацікавлених сторін і є ключем до успіху планування дій. Невеликі групи й окремі люди також можуть планувати проекти або події за допомогою методу планування дії.

Науково-практичний семінар «Урок - основна форма навчання»

Молоді вчителі української мови і літератури, завершивши навчання у вищому навчальному закладі та здобувши професію й фахові знання високого рівня, відчувають (відповідно до проведеного опитування) значні труднощі в перші роки професійного становлення, отже потребують методичного супроводу на всіх рівнях науково-методичної роботи.
Згідно з планом роботи Луганського ОІППО 19 квітня 2017 року в рамках проекту професійного розвитку «Розвиток методичної компетентності молодих учителів української мови і літератури як складової їхньої професійної компетентності» був проведений науково-практичний семінар «Урок - основна форма навчання». Керівники проекту – Колодяжна Валентина Єгорівна й Савенкова Ольга Валеріївна, методисти Луганського ОІППО.
Учасники семінару розглянули психолого-педагогічні основи організації навчальної діяльності сучасних учнів на уроці української мови та літератури з урахуванням їхніх вікових особливостей та рівня навчальних досягнень. Під час семінару керівники проекту особливу увагу приділили практичній спрямованості уроків української мови та літератури на забезпечення грамотності учнів і розвиток у них потреби самовдосконалення в україномовному письмовому й усному спілкуванні.
Участь молодих учителів у проекті сприятиме становленню їхньої методичної компетентності як учителів-філологів, що в комплексі забезпечуватиме розвиток їхньої професійної компетентності та дозволить в основному подолати труднощі періоду входження в професію.
Наступна зустріч учасників проекту відбудеться в травні 2017 року.

вторник, 18 апреля 2017 г.

«Методологічні підходи до розгляду питань історичного розвитку країн Західної Європи (XV-XXI ст.)»

Згідно з планом роботи Луганського ОІППО 12 квітня 2017 року в рамках другого етапу проекту професійного розвитку для вчителів історії відбувся науково-методичний семінар «Методологічні підходи до розгляду питань історичного розвитку країн Західної Європи (XV-XXI ст.)». Керівники проекту - Сергій Саранов, кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін і методики їх викладання ЛОІППО; Олександр Єрьоменко, доктор філософських наук, професор СНУ імені Володимира Даля.
Під час зустрічі, виходячи із заздалегідь обраних тем, були продемонстровані практичні напрацювання в галузі викладання історії. Обмін досвідом, спілкування, зустріч різних точок зору на фундаментальні аспекти викладу матеріалу не залишили байдужим нікого. Кандидат історичних наук Сергій Саранов керував роботою семінару, звертаючи увагу на актуальний характер викладання історії в сучасному українському суспільстві. Професор Олександр Єрьоменко акцентував увагу на філософсько-історичних аспектах викладання історії, розвитку історичної науки, важливості діалогу між учителями-практиками й науковцями.
Учасники проекту дійшли висновку, що покоління XXI століття стоїть перед серйозними викликами ціннісного характеру, осмислення яких багато в чому визначить зміст наявних процесів і тенденцій.
Остання зустріч учасників проекту відбудеться в травні 2017 року.

понедельник, 10 апреля 2017 г.

Стартував проект «Розвиток професійної компетентності вчителів початкових класів в умовах реформування початкової школи»

«Розвиток професійної компетентності вчителів початкових класів в умовах реформування початкової школи» – тема проекту професійного розвитку для вчителів початкових класів, що стартував 7 квітня 2017 року на базі Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14. Відповідальна за проведення проекту – Наталія Стрельцова, методист кафедри педагогіки та психології Луганського ОІППО.
Доцент кафедри педагогіки та психології, кандидат педагогічних наук Наталія Ларіонова привітала учасників семінару та окреслила стратегію змін у системі освіти.
Методист із початкової освіти кафедри педагогіки та психології ЛОІППО Наталія Стрельцова доповіла присутнім про професійну компетентність сучасного вчителя як запоруку успішної освіти.
Зазвичай на проекти професійного розвитку запрошуються талановиті тренери, професіонали, які надають педагогам нову, актуальну, корисну інформацію та допомагають відпрацювати набуті навички на практиці. Не став винятком і цей семінар. Керівник методичного об’єднання вчителів початкових класів м. Лисичанськ, учитель початкових класів Лисичанської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 4 Марина Банник ознайомила присутніх із складниками педагогічної майстерності нового вчителя.
Наприкінці зустрічі всі учасники наголосили на необхідності подібних заходів для вчителів початкових класів та висловили сподівання на нові цікаві зустрічі.

Фасилітація для соціального лідера

Відповідно до плану роботи Луганського ОІППО 05 квітня 2017 року стартував проект професійного розвитку для директорів загальноосвітніх навчальних закладів «Формування фасилітативного керівника навчального закладу».
До проекту залучились керівники загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів області. Тренінг провели методисти кафедри управління освітою Луганського ОІППО Валентина Мартинова та Наталія Левенець.
Тематика першого дня була присвячена ознайомленню та роботі з методом «Фасилітованої дискусії» як дієвого способу знайти ідеї, рішення, домовитись та надихнути. Консенсус чи демократія? Коли необхідно домовитись, а коли прийняти рішення «більшістю голосів». Що значить – правильне рішення? Що важливіше … час чи якість?
Фасилітатор (англ. facilitator, від лат. facilis – легкий, зручний) – це людина, що забезпечує успішну групову комунікацію.
Фасилітована дискусія чи консенсус - метод, що має чіткий алгоритм обговорення питання та знаходження загального рішення, який дозволяє привести групу учасників до консенсусу.
Отже, на тренінгу освітяни опановували метод фасилітованої дискусії та познайомились з етапами проведення дискусії за темою «Фасилітація для соціального лідера». Група починаючих фасилітаторів визначила якості лідера, за яким готова йти.
Відпрацювавши всі етапи консенсусу кожен з учасників апробував їх самостійно в одному з етапів дискусій за темами: «Як вирішити питання бездомних тварин?», «Як вижити педагогічному колективу в складних економічних умовах?», «Як залучити молодих спеціалістів до роботи в школі?».
Обговоривши зазначені теми, учасники відчули переваги цього методу – залучення до дискусії сприяє розкриттю, дозволяє творчо та інноваційно мислити, рішення є загальним для кожного, а не результатом голосування більшості.
Суть наступної методики роботи з педагогічним колективом полягає в тому, що учасникам пропонують осмислити ситуацію, опис якої водночас не тільки відображає практичну професійну проблему, а й актуалізує комплекс знань, які необхідно засвоїти при розвʼязанні цієї проблеми. Причому сама проблема не має однозначних вирішень. Метод конкретних ситуації або кейс-метод належить до активних методик, які дозволяють залучити всіх учасників до прийняття рішення та спрогнозувати його наслідки.
Учасники семінару висловили вдячність за можливість узяти активну участь у проекті та отримані знання, які вони спробують застосувати вже найближчім часом.